істота
Істота, -ти
ж. Существо. К. Іов. 54, 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була. МВ. І.
2) Натура. Панську 'стоту не переробиш. МВ. І. 99.
Словник української мови ГрінченкаІстота, -ти
ж. Существо. К. Іов. 54, 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була. МВ. І.
2) Натура. Панську 'стоту не переробиш. МВ. І. 99.
Словник української мови Грінченка