їдкий
Їдки́й, -а́, -е́
1) Рѣзкій (о вѣтрѣ). Їдкий вітер. Камен. у.
2) Съѣдомый. Земна, солома їдкіша скотині. Черниг. у.
Словник української мови ГрінченкаЇдки́й, -а́, -е́
1) Рѣзкій (о вѣтрѣ). Їдкий вітер. Камен. у.
2) Съѣдомый. Земна, солома їдкіша скотині. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка