їдкий —
див. нав'язливий; уїдливий
Словник синонімів Вусика
їдкий —
Едкий — caustic — ätzend – той, що хімічно руйнує, роз’їдає що-небудь. Їдкими є, напр. мінералізовані пластові води. Див. агресивне середовище, агресивні води.
Гірничий енциклопедичний словник
їдкий —
1. дошкульний, вразливий, уразливий, болючий, гострий, пекучий, допікливий, колючий, див. язвительний 2. ядучий, див. їдь
Словник чужослів Павло Штепа
їдкий —
їдки́й прикметник
Орфографічний словник української мови
їдкий —
-а, -е. 1》 Який хімічно руйнує, роз'їдає що-небудь. || Який спричиняє подразнення. 2》 перен. Те саме, що в'їдливий 2); дошкульний, ущипливий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
їдкий —
ДОШКУ́ЛЬНИЙ (про слово, висловлення — який глибоко вражає, ображає, сильно діє на когось у негативному плані), ДІТКЛИ́ВИЙ (ДОТКЛИ́ВИЙ), БЕЗПОЩА́ДНИЙ, В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ), ЇДКИ́Й, ЯДУ́ЧИЙ, ЯДУ́ШЛИВИЙ, ЯДУ́ШНИЙ, УЩИ́ПЛИВИЙ, РІЗКИ́Й, ХЛЬОСТКИ́Й...
Словник синонімів української мови
їдкий —
ЇДКИ́Й, а, е. 1. Який хімічно руйнує, роз’їдає що-небудь. Коркові й гумові пробки руйнуються їдкими речовинами (Цікава хімія, 1954, 131); Поліетилен не руйнується не тільки від води, але навіть і від кислот та їдких лугів (Наука і життя, 7, 1958, 8)...
Словник української мови в 11 томах
їдкий —
Їдки́й, -а́, -е́ 1) Рѣзкій (о вѣтрѣ). Їдкий вітер. Камен. у. 2) Съѣдомый. Земна, солома їдкіша скотині. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка