Словник української мови Грінченка

їстивний

Їсти́вний, -а, -е

= їстовний.

1) Тут і їстивне і випити. Шевч. 278.

2) Сіно у мене їсти́вне. Канев. у.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. їстивний — див. ненажера  Словник синонімів Вусика