ґавра
Ґавра, -ри
ж.
1) Зимняя берлога медвѣдя. Виглянув, як медвідь з ґаври. Фр. Др. 160.
2) Пасть. Желех. роспустити ґавру = ґаврати. Ото роспустив ґавру. Вх. Зн. 13.
Словник української мови ГрінченкаҐавра, -ри
ж.
1) Зимняя берлога медвѣдя. Виглянув, як медвідь з ґаври. Фр. Др. 160.
2) Пасть. Желех. роспустити ґавру = ґаврати. Ото роспустив ґавру. Вх. Зн. 13.
Словник української мови Грінченка