Словник української мови Грінченка

ґанзур

Ґанзур, -ра

м. = канцур. Солому б'є на ґанзур. В ґанзур шенелю порвали. А зуби ше є? — Де там вам! Усі чисто посходили, до ґандзура. Звенигор. у. Д. Эварн.

Словник української мови Грінченка