ґаночки
Ґанок, -нку
м. Крыльцо, подъѣздъ, балконъ. Ой у Лубнях крутоярих у високім замку, сидить пишний князь Ярема на тісовім ґанку. К. Досв. Ой сиділа Марійка на ґанку та краяла червону китайку. н. п. Употребл. съ тѣмъ же значеніемъ и во мн. ч.: ґанки. Підходимо до шинку, — на ґанках такого народу зібралося. Г. Барв. 67. ум. ґаночок, ґаночки. Коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей. К. ЧР. 63.
Словник української мови Грінченка