ґаночки

ҐА́НОЧКИ, ів, мн., рідко.

Пестл. до ґа́нки.

Увесь день [cтара пані] на ґаночках (Марко Вовчок);

Поскочив Петро до возів; гляне, аж за возами, коло хати, перед ґаночками, сидить юрба людей (П. Куліш).

Значення в інших словниках

1. ґаночки — Ґанок, -нку м. Крыльцо, подъѣздъ, балконъ. Ой у Лубнях крутоярих у високім замку, сидить пишний князь Ярема на тісовім ґанку. К. Досв. Ой сиділа Марійка на ґанку та краяла червону китайку. н. п. Употребл. съ тѣмъ же значеніемъ и во мн. ч.: ґанки.  Словник української мови Грінченка