ґанок
ҐА́НОК, нку, ч.
Прибудова з покрівлею біля входу в будинок; ґанки.
Сіни були невеликі і вели з одного боку на довгий, теребовельськими плитами мощений ґанок (І. Франко);
Вечірній прийом закінчився, й Олександр Іванович вийшов на ґанок амбулаторії (Б. Антоненко-Давидович);
Часом Максим виходив із кімнати на ґанок подивитися, що діється в світі (І. Багряний);
В західних областях України різьба прикрашала частини житлових та господарських будівель – головну балку стелі хати (сволок), дверні та віконні наличники, ґанок (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)