ґанковий

ҐА́НКОВИЙ, а, е.

Прикм. до ґа́нок.

В одчиненому вікні, ліворуч від ґанкових середніх дверей, з'являється Любов (Леся Українка);

Руки дівчата їй простягли, вона схопила одну своєю, а другою колону ґанкову обхватила (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. ґанковий — ґа́нковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ґанковий — -а, -е. Прикм. до ґанок.  Великий тлумачний словник сучасної мови