ґелетка

Ґелета, -ти

ж. Деревянный сосудъ, боченокъ. Угор. ум. ґелетка. Купують ґелетку сиру. МУЕ. ІІІ. 40. см. ґелета.

Значення в інших словниках

1. ґелетка — Ґеле́тка: — дерев'яний довбаний посуд різної величини для зберігання солі, борошна, зерна; чвертка (= 25 кг) [54]  Словник з творів Івана Франка
2. ґелетка — ҐЕЛЕ́ТКА, и, ж., діал. Зменш.-пестл. до ґеле́та. Бідніші купують [на Сиропусну неділю] ґелетку сиру, вівчого [овечого] чи коров'ячого, і діляться ним (О. Воропай).  Словник української мови у 20 томах