ґелетка

ҐЕЛЕ́ТКА, и, ж., діал.

Зменш.-пестл. до ґеле́та.

Бідніші купують [на Сиропусну неділю] ґелетку сиру, вівчого [овечого] чи коров'ячого, і діляться ним (О. Воропай).

Значення в інших словниках

1. ґелетка — Ґеле́тка: — дерев'яний довбаний посуд різної величини для зберігання солі, борошна, зерна; чвертка (= 25 кг) [54]  Словник з творів Івана Франка
2. ґелетка — Ґелета, -ти ж. Деревянный сосудъ, боченокъ. Угор. ум. ґелетка. Купують ґелетку сиру. МУЕ. ІІІ. 40. см. ґелета.  Словник української мови Грінченка