ґелетка
ҐЕЛЕ́ТКА, и, ж., діал.
Зменш.-пестл. до ґеле́та.
Бідніші купують [на Сиропусну неділю] ґелетку сиру, вівчого [овечого] чи коров'ячого, і діляться ним (О. Воропай).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґелетка — Ґеле́тка: — дерев'яний довбаний посуд різної величини для зберігання солі, борошна, зерна; чвертка (= 25 кг) [54] Словник з творів Івана Франка
- ґелетка — Ґелета, -ти ж. Деревянный сосудъ, боченокъ. Угор. ум. ґелетка. Купують ґелетку сиру. МУЕ. ІІІ. 40. см. ґелета. Словник української мови Грінченка