ґелета
ҐЕЛЕ́ТА, и, ж., діал.
Дерев'яна посудина; барило.
У деяких селах Закарпаття користувалися ґелетою місткістю 12 літрів (з наук.-попул. літ.);
// Давня міра молока, зерна і т. ін.
Молоко у гуцулів міряли дерев'яними діжками – ґелетами (6–12
л) (з наук.-попул. літ.);
– За сезон з однієї вівці видоюємо чотири ґелети молока, з отари маємо біля тонни сиру (з газ.);
Приготування сиру – справжнє мистецтво. До овечого молока додається закваска (суміш зі шлунка молодого ягняти). На одну ґелету додається 9 столових ложок закваски (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ґелета — -и, ж., зах. Барильце. Великий тлумачний словник сучасної мови