ґелета

ҐЕЛЕ́ТА, и, ж., діал.

Дерев'яна посудина; барило.

У деяких селах Закарпаття користувалися ґелетою місткістю 12 літрів (з наук.-попул. літ.);

// Давня міра молока, зерна і т. ін.

Молоко у гуцулів міряли дерев'яними діжками – ґелетами (6–12

л) (з наук.-попул. літ.);

– За сезон з однієї вівці видоюємо чотири ґелети молока, з отари маємо біля тонни сиру (з газ.);

Приготування сиру – справжнє мистецтво. До овечого молока додається закваска (суміш зі шлунка молодого ягняти). На одну ґелету додається 9 столових ложок закваски (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґелета — -и, ж., зах. Барильце. Великий тлумачний словник сучасної мови