ґедзь

ҐЕДЗЬ, я, ҐЕДЗ, а, ч.

Велика двокрила комаха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин; овід.

Задерихвіст .. пішов такого тропака, наче й справді його ґедзі кусали і в спину, і в п'яти, і в підошви (І. Нечуй-Левицький);

* У порівн. [Степан:] Жир мордує чоловіка, як ґедз скотину (М. Кропивницький);

Батько підвівся і кінцем батога роздавив на шкірі Шалапута ґедзя (О. Донченко);

Скотину нападе ґедзь, корови біжать у жито одганяти злу муху (К. Гордієнко);

– Лізеш з уловом, як ґедзь до коняки, – роздратовано відмахнувся Причепа (З. Тулуб).

◇ Ки́дати / ки́нути (вки́нути) ґе́дзя (ґе́дза, ґе́дзика) див. ки́дати;

(1) [Як (мов, ні́би і т. ін.)] ґедзь (ґедз) напа́в (укуси́в) / рідко напада́в на кого, кого, несхв. – у когось поганий настрій, хтось перебуває в неврівноваженому стані, нервує, сердитий і т. ін.

Що се на тебе за ґедзь напав? (Панас Мирний);

– Чи ви подуріли, чи вас ґедзь напав?!.. – кричала Марія (І. Нечуй-Левицький);

– Ґедзь напав хлопця, – нарешті промовив десятник (С. Черкасенко);

Мав добрий намір поговорити з нею про ґешефти, а стару сьогодні начеб ґедзь укусив (Ірина Вільде);

Кинувся він від них у парк, в гущавінь, хлопці не встигли й спитати, який його ґедзь укусив (О. Гончар);

– То й добре, що зараз почала комизитись, гірше, якби ґедзь укусив її замужем, чуєш? (Є. Гуцало);

Інколи ж його просто ґедз нападав – і тоді він ставав нестерпучим (М. Коцюбинський);

Як (мов, ні́би і т. ін.) му́ха (му́хи, рідше ґе́дзі) у Спа́сівку <�Як (мов, ні́би і т. ін.) спа́сівська (спасівча́на) му́ха> див. му́ха.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґедзь — Сліпак, дзиз, дрік, р. овід; ґедзик. Словник синонімів Караванського
  2. ґедзь — [ґедз'] -дз'а, ор. -дзеим, м. (на) -дз'у/-дзеив'і, мн. -дз'і, -дз'іў Орфоепічний словник української мови
  3. ґедзь — ґедзь іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  4. ґедзь — -я, ґедз, -а, ч. Велика муха, що живиться кров'ю тварин і соком рослин. Ґедзь укусив кого — про людину, яка нервує, у якої поганий настрій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ґедзь — ки́дати / ки́нути ґе́дзя (ґе́дза). 1. кому і без додатка. Говорити кому-небудь щось обурливе, неприємне. — Розбери нас: хто з нас правий, хто винуватий? Хто кого займав? Хто кому перший ґедза кинув? (Панас Мирний). вки́нути ґе́дзика. Фразеологічний словник української мови
  6. ґедзь — Ґедзь, ґе́дзя, -дзеві і ґедз, ґе́дза, -дзові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)