ґнотик
Ґніт, ґнота
м. Фитиль, свѣтильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Уман. у. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. н. п. ні ґнота нема. Нѣтъ ничего. Лохв. у. ум. ґнотик. ув. ґнотище. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка