1. Словник української мови Грінченка

ґнотик

Ґніт, ґнота

м. Фитиль, свѣтильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Уман. у. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. н. п. ні ґнота нема. Нѣтъ ничего. Лохв. у. ум. ґнотик. ув. ґнотище. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє. Васильк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґнотик — ҐНО́ТИК, а, ч. Зменш. до ґніт. Тiтка, з тонким усмiхом зиркнувши на Льоню, переходить у куток i поправляє ґнотик лампадки, що кидає на iкони тьмяне жовте кружальце свiтла (В. Словник української мови у 20 томах
  2. ґнотик — ґно́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. ґнотик — -а, ч. Зменш. до ґніт. Великий тлумачний словник сучасної мови