ґнотик

Значення в інших словниках

1. ґнотик — ҐНО́ТИК, а, ч. Зменш. до ґніт. Тiтка, з тонким усмiхом зиркнувши на Льоню, переходить у куток i поправляє ґнотик лампадки, що кидає на iкони тьмяне жовте кружальце свiтла (В. Словник української мови у 20 томах
2. ґнотик — ґно́тик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
3. ґнотик — Ґніт, ґнота м. Фитиль, свѣтильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Уман. у. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. н. п. ні ґнота нема. Нѣтъ ничего. Лохв. у. ум. ґнотик. ув. ґнотище. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє. Васильк. у. Словник української мови Грінченка