Словник української мови Грінченка

ґрунталя

Ґрунталя, -лі

ж. Родъ жгута по верхнему краю четена (см. четен), сплетеннаго изъ растеній: или дерези, или Cornus sanguinea. О. 1862. V. Кух. 37.

Словник української мови Грінченка