ґрунтувати

Ґрунтува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Основывать. Желех.

2) Грунтовать (у художниковъ). Желех.

Значення в інших словниках

1. ґрунтувати — ґрунтува́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ґрунтувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Стверджувати що-небудь переконливими доказами. 2》 Покривати ґрунтовкою полотно, признач. для живопису, або якусь поверхню, що готується для фарбування та нанесення якої-небудь речовини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ґрунтувати — Ґрунтува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)