1. Словник української мови Грінченка

ґрунтувати

Ґрунтува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Основывать. Желех.

2) Грунтовать (у художниковъ). Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґрунтувати — ґрунтува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ґрунтувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Стверджувати що-небудь переконливими доказами. 2》 Покривати ґрунтовкою полотно, признач. для живопису, або якусь поверхню, що готується для фарбування та нанесення якої-небудь речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ґрунтувати — Ґрунтува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)