1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

ґрунтувати

Ґрунтува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґрунтувати — ґрунтува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ґрунтувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 Стверджувати що-небудь переконливими доказами. 2》 Покривати ґрунтовкою полотно, признач. для живопису, або якусь поверхню, що готується для фарбування та нанесення якої-небудь речовини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ґрунтувати — Ґрунтува́ти, -ту́ю, -єш гл. Основывать. Желех. 2) Грунтовать (у художниковъ). Желех. Словник української мови Грінченка