1. Великий тлумачний словник сучасної мови

ґрунтувати

ґрунтува́ти

-ую, -уєш, недок., перех.

1》 Стверджувати що-небудь переконливими доказами.

2》 Покривати ґрунтовкою полотно, признач. для живопису, або якусь поверхню, що готується для фарбування та нанесення якої-небудь речовини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ґрунтувати — ґрунтува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ґрунтувати — Ґрунтува́ти, -ту́ю, -ту́єш, -ту́є Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. ґрунтувати — Ґрунтува́ти, -ту́ю, -єш гл. Основывать. Желех. 2) Грунтовать (у художниковъ). Желех. Словник української мови Грінченка