ґулий
Ґулий, -а, -е
Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
Словник української мови ГрінченкаҐулий, -а, -е
Безрогій (о волахъ, коровахъ). Запрігши ґулих він, — ну переліг орати. Г. Арт. (О. 1861. ІІІ. 94). Ґулий віл. Мнж. 182.
Словник української мови Грінченка