банкрут
банкрут – банкрот
У мовному вжитку обидва іменники тривалий час існували паралельно, виступаючи як у прямому значенні (“комерсант, банкір, бізнесмен, котрий унаслідок розорення став неспроможним боржником”), так і в переносному (“невдалий політик, скомпрометований керівник”). Але останнім часом накреслилася тенденція надавати перевагу лексемі з у в другому складі. Мабуть, тому, що цей варіант ближчий до французького banqueroute, від якого походить українське слово. До того ж така форма має ширшу географію, давнішу традицію використання та більше, ніж від банкрот, похідних: банкрутство, банкрутувати, збанкрутувати, збанкрутілий, збанкрутований і т. ін. Отож дотримуйтеся рекомендацій фахівців і вживайте: збанкрутіле підприємство, збанкрутіла система, ідеологічний банкрут (а не банкрот) тощо.
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»