Значення в інших словниках
-
банкрут —
банкрут – банкрот У мовному вжитку обидва іменники тривалий час існували паралельно, виступаючи як у прямому значенні (“комерсант, банкір, бізнесмен, котрий унаслідок розорення став неспроможним боржником”), так і в переносному (“невдалий політик...
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
-
банкрут —
банкру́т іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
банкрут —
банкрот, -а, ч. 1》 Юридична або фізична особа, яка розорилася і неспроможна оплатити свої зобов'язання. Злісний банкрут (банкрот) — особа, яка за наявності коштів видає себе за неспроможного боржника. 2》 перен.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
банкрут —
Банкру́т, -та; -ру́ти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
банкрут —
БАНКРУ́Т, БАНКРО́Т, а, ч. 1. Комерсант, банкір, підприємець, що внаслідок розорення став неспроможним боржником. Річинського по смерті оголошено банкротом (Вільде, Сестри.., 1958, 172).
Словник української мови в 11 томах
-
банкрут —
рос. банкрот (від італ. bancarotto — неплатоспроможний боржник) — офіційно визнана неплатоспроможною юридична або фізична особа. Оголошується у тому разі, коли сума боргу перевищує задокументовану вартість рухомого й нерухомого майна.
Eкономічна енциклопедія
-
банкрут —
Банкрут, -та м. Банкротъ. Желех.
Словник української мови Грінченка