депресивний

депресивний – депресійний

Депресивний – пов’язаний з хворобливим станом пригніченості, відчаю, скорботи. “Він прибув до нюрнберзької в’язниці в депресивному стані” (Юрій Смолич).

Депресійний. Стосується застою в економіці країни. Депресійні явища, труднощі депресійного характеру. Таким чином, ці прикметники не синонімічні й не взаємозамінні.

Значення в інших словниках

1. депресивний — депреси́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. депресивний — ДЕПРЕСИВНИЙ – ДЕПРЕСІЙНИЙ Депресивний. Пов’язаний з хворобливим станом пригніченості, відчаю, скорботи: депресивний стан. Депресійний. Який стосується застою в економіці країни: депресійні явища, труднощі депресійного характеру.  Літературне слововживання
3. депресивний — -а, -е. Прикм. до депресія 1). Депресивна зміна особистості — розлад, який характеризується нав'язливими, депресивними думками та діями. Депресивна тривога — тривога, спричинена почуттям страху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. депресивний — Зажурений, занепадний, занепалий, засмучений, зниділий, зневірений, маркітний, пригноблений, хворобливий, укляклий, див. песимістичний, пасивний  Словник чужослів Павло Штепа
5. депресивний — Депреси́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. депресивний — ДЕПРЕСИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до депре́сія 1. Він прибув до нюрнберзької в’язниці в депресивному стані (Смолич, Після війни, 1947, 22).  Словник української мови в 11 томах