депресивний
депресивний – депресійний
Депресивний – пов’язаний з хворобливим станом пригніченості, відчаю, скорботи. “Він прибув до нюрнберзької в’язниці в депресивному стані” (Юрій Смолич).
Депресійний. Стосується застою в економіці країни. Депресійні явища, труднощі депресійного характеру. Таким чином, ці прикметники не синонімічні й не взаємозамінні.
Джерело:
«Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- депресивний — депреси́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- депресивний — ДЕПРЕСИВНИЙ – ДЕПРЕСІЙНИЙ Депресивний. Пов’язаний з хворобливим станом пригніченості, відчаю, скорботи: депресивний стан. Депресійний. Який стосується застою в економіці країни: депресійні явища, труднощі депресійного характеру. Літературне слововживання
- депресивний — -а, -е. Прикм. до депресія 1). Депресивна зміна особистості — розлад, який характеризується нав'язливими, депресивними думками та діями. Депресивна тривога — тривога, спричинена почуттям страху. Великий тлумачний словник сучасної мови
- депресивний — Зажурений, занепадний, занепалий, засмучений, зниділий, зневірений, маркітний, пригноблений, хворобливий, укляклий, див. песимістичний, пасивний Словник чужослів Павло Штепа
- депресивний — Депреси́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- депресивний — ДЕПРЕСИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до депре́сія 1. Він прибув до нюрнберзької в’язниці в депресивному стані (Смолич, Після війни, 1947, 22). Словник української мови в 11 томах