1. Великий тлумачний словник сучасної мови

депресивний

депреси́вний

-а, -е.

Прикм. до депресія 1).

Депресивна зміна особистості — розлад, який характеризується нав'язливими, депресивними думками та діями.

Депресивна тривога — тривога, спричинена почуттям страху.

Депресивний регіон — регіон, територія, економічний стан яких через об'єктивні, історичні умови істотно нижчі за середній у країні.

Основний депресивний епізод — депресія (у 1 знач.) з усіма класичними симптомами ангедонії, розладів сну, апатії, відчуття непотрібності, відчаю, хворобливих думок і, іноді, спроб самогубства.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. депресивний — депресивний – депресійний Депресивний – пов’язаний з хворобливим станом пригніченості, відчаю, скорботи. “Він прибув до нюрнберзької в’язниці в депресивному стані” (Юрій Смолич). Депресійний. Стосується застою в економіці країни. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. депресивний — депреси́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. депресивний — ДЕПРЕСИВНИЙ – ДЕПРЕСІЙНИЙ Депресивний. Пов’язаний з хворобливим станом пригніченості, відчаю, скорботи: депресивний стан. Депресійний. Який стосується застою в економіці країни: депресійні явища, труднощі депресійного характеру. Літературне слововживання
  4. депресивний — Зажурений, занепадний, занепалий, засмучений, зниділий, зневірений, маркітний, пригноблений, хворобливий, укляклий, див. песимістичний, пасивний Словник чужослів Павло Штепа
  5. депресивний — Депреси́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. депресивний — ДЕПРЕСИ́ВНИЙ, а, е. Прикм. до депре́сія 1. Він прибув до нюрнберзької в’язниці в депресивному стані (Смолич, Після війни, 1947, 22). Словник української мови в 11 томах