досаджувати — «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

досаджувати — доса́джувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
досаджувати — -ую, -уєш, недок., досадити, -аджу, -адиш, док., перех. Закінчувати садити; садити до кінця, до певної межі. Великий тлумачний словник сучасної мови
досаджувати — ДОСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСАДИ́ТИ, аджу́, а́диш, док., перех. Закінчувати садити; садити до кінця, до певної межі. У ньому [саду] кохався капітан Платон, його досаджував старший брат Устим (Кучер, Чорноморці, 1956, 13). Словник української мови в 11 томах