досаджувати

ДОСА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОСАДИ́ТИ, аджу́, а́диш, док., перех. Закінчувати садити; садити до кінця, до певної межі.

У ньому [саду] кохався капітан Платон, його досаджував старший брат Устим (Кучер, Чорноморці, 1956, 13).

Значення в інших словниках

1. досаджувати — правильніше: допікати  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
2. досаджувати — доса́джувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. досаджувати — -ую, -уєш, недок., досадити, -аджу, -адиш, док., перех. Закінчувати садити; садити до кінця, до певної межі.  Великий тлумачний словник сучасної мови