досаджений

ДОСА́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до досади́ти¹.

Влітку 1949 року у вихідний день ми сиділи з Голубарем на лавочці досадженого й зазеленілого після війни парку (Ле, С. Голубар, 1950, 81).

Значення в інших словниках

1. досаджений — доса́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. досаджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до досадити I.  Великий тлумачний словник сучасної мови