Словник української мови в 11 томах

досада

ДОСА́ДА, и, ж.

1. Почуття незадоволення, гіркоти, викликане чим-небудь.

Івась помітив материну досаду і більше не допитувався (Мирний, І, 1954, 241);

Гребе-нюк з виразом досади і розчарування махнув рукою (Жур., Звич. турботи, 1960, 57).

◊ Зганя́ти (зігна́ти) доса́ду див. зганя́ти.

2. у знач. присудк. сл., перев. із займ такий, який і т. ін., розм. Те саме, що доса́дно 2.

— Пиши про все.. Я все хочу знати, а така досада, що нічого не знаю (Коцюб., III, 1956, 327);

[Таня:] Така досада — зіпсувався телефон (Собко, За др. фронтом, 1949, 52).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. досада — доса́да іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. досада — Незадоволення, розчарованість, (у душі) гіркота; У ФР. прикрість, неприємність; ЯК ПР. досадно; & досадонька.  Словник синонімів Караванського
  3. досада — -и, ж. 1》 Почуття невдоволення, гіркоти, викликане чим-небудь. 2》 у знач. присудк. сл., перев. із займ. такий, який і т. ін., розм. Те саме, що досадно 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. досада — Прикрість  Словник чужослів Павло Штепа
  5. досада — син. (вираження почуття): йокелемене, йопересете, йосип кобзон, йосипів дід, пересете.  Словник жарґонної лексики української мови
  6. досада — див. сум  Словник синонімів Вусика
  7. досада — доса́да бере́ (хапа́є) / взяла́ (вхопи́ла) кого і без додатка. Хто-небудь відчуває душевний біль, переймається почуттям невдоволення, образи і т. ін. Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський); — Кричиш!...  Фразеологічний словник української мови
  8. досада — НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття й стан незадоволеної людини), НЕВДОВО́ЛЕННЯ, НЕДОГО́ДА рідше; ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., ДОСА́ДА (незадоволення з гіркотою, розчаруванням унаслідок якоїсь невдачі); РОЗДРАТУВА́ННЯ (РОЗДРАТО́ВАННЯ), РОЗДРА́ЖНЕННЯ заст.  Словник синонімів української мови
  9. досада — Досада, -ди ж. Непріятность, досада. Чужа хата — велика досада. Ном. № 9626. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3665. ум. досадонька. Чуб. V. 448.  Словник української мови Грінченка