Значення в інших словниках
-
досада —
Незадоволення, розчарованість, (у душі) гіркота; У ФР. прикрість, неприємність; ЯК ПР. досадно; & досадонька.
Словник синонімів Караванського
-
досада —
-и, ж. 1》 Почуття невдоволення, гіркоти, викликане чим-небудь. 2》 у знач. присудк. сл., перев. із займ. такий, який і т. ін., розм. Те саме, що досадно 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
досада —
Прикрість
Словник чужослів Павло Штепа
-
досада —
син. (вираження почуття): йокелемене, йопересете, йосип кобзон, йосипів дід, пересете.
Словник жарґонної лексики української мови
-
досада —
див. сум
Словник синонімів Вусика
-
досада —
доса́да бере́ (хапа́є) / взяла́ (вхопи́ла) кого і без додатка. Хто-небудь відчуває душевний біль, переймається почуттям невдоволення, образи і т. ін. Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський); — Кричиш!...
Фразеологічний словник української мови
-
досада —
НЕЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття й стан незадоволеної людини), НЕВДОВО́ЛЕННЯ, НЕДОГО́ДА рідше; ПРИ́КРІСТЬ, ПРИ́КРОЩІ мн., ДОСА́ДА (незадоволення з гіркотою, розчаруванням унаслідок якоїсь невдачі); РОЗДРАТУВА́ННЯ (РОЗДРАТО́ВАННЯ), РОЗДРА́ЖНЕННЯ заст.
Словник синонімів української мови
-
досада —
ДОСА́ДА, и, ж. 1. Почуття незадоволення, гіркоти, викликане чим-небудь. Івась помітив материну досаду і більше не допитувався (Мирний, І, 1954, 241); Гребе-нюк з виразом досади і розчарування махнув рукою (Жур., Звич. турботи, 1960, 57).
Словник української мови в 11 томах
-
досада —
Досада, -ди ж. Непріятность, досада. Чужа хата — велика досада. Ном. № 9626. Досада скребе, як кішка лапою. Ном. № 3665. ум. досадонька. Чуб. V. 448.
Словник української мови Грінченка