неуникний — «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

неуникний — неуникни́й прикметник Орфографічний словник української мови
неуникний — НЕУНИ́КНИЙ, а, е. Якого не можна обійти, обминути, уникнути і т. ін., який обов'язково має настати, відбутися і т. ін.; неминучий (у 1 знач.). Без підсилення складу досвідченими турнірними бійцями на “Динамо” чекає неуникне фіасков в черговій Лізі чемпіонів (з газ.). Словник української мови у 20 томах