Орфографічний словник української мови

неуникний

неуникни́й

прикметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. неуникний — правильніше: неминучий  «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. неуникний — НЕУНИ́КНИЙ, а, е. Якого не можна обійти, обминути, уникнути і т. ін., який обов'язково має настати, відбутися і т. ін.; неминучий (у 1 знач.). Без підсилення складу досвідченими турнірними бійцями на “Динамо” чекає неуникне фіасков в черговій Лізі чемпіонів (з газ.).  Словник української мови у 20 томах