неуникний
неуникни́й
прикметник
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неуникний — правильніше: неминучий «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- неуникний — НЕУНИ́КНИЙ, а, е. Якого не можна обійти, обминути, уникнути і т. ін., який обов'язково має настати, відбутися і т. ін.; неминучий (у 1 знач.). Без підсилення складу досвідченими турнірними бійцями на “Динамо” чекає неуникне фіасков в черговій Лізі чемпіонів (з газ.). Словник української мови у 20 томах