неуникний

НЕУНИ́КНИЙ, а, е.

Якого не можна обійти, обминути, уникнути і т. ін., який обов'язково має настати, відбутися і т. ін.; неминучий (у 1 знач.).

Без підсилення складу досвідченими турнірними бійцями на “Динамо” чекає неуникне фіасков в черговій Лізі чемпіонів (з газ.).