розмаєний

розмаєний – розмаяний

Розмаєний (прикметник) – з буйною, пишною рослинністю, квітами; уквітчаний: розмаєні луки, розмаєна весна.

Розмаяний. Дієприкметник від розмаяти – розвіяти в різні боки волосся, одяг тощо. “Дівчина, задихана, з розмаяним од довгого й швидкого бігу волоссям, вискочила перед пожежу...” (Борис Грінченко).

Значення в інших словниках

1. розмаєний — розма́єний прикметник уквітчаний  Орфографічний словник української мови
2. розмаєний — РОЗМАЄНИЙ – РОЗМАЯНИЙ Розмаєний, прикм. З буйною, пишною рослинністю, квітами; уквітчаний: розмаєні луки, розмаєна весна. Розмаяний. Дієприкм. від розмаяти – розвіяти в різні боки (волосся, одяг).  Літературне слововживання
3. розмаєний — -а, -е, поет. З буйною, пишною рослинністю, квітами.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розмаєний — РОЗМА́ЄНИЙ, а, е, поет. З буйною, пишною рослинністю, квітами. Кожного літа в цю пору на розмаєних царинах і полонинах видзвонювали радісно коси (П. Козланюк); В Катрусине розмріяне життя входила сімнадцята весна. Пливла вона розмаєна, .. соковита (Ю. Мельничук).  Словник української мови у 20 томах
5. розмаєний — РОЗМА́ЄНИЙ, а, е, поет. З буйною, пишною рослинністю, квітами. Кожного літа в цю пору на розмаєних царинах і полонинах видзвонювали радісно коси (Козл., Весн. шум, 1952, 45); В Катрусине розмріяне життя входила сімнадцята весна. Пливла вона розмаєна, .. соковита (Мельн., Коли кров.., 1960, 99).  Словник української мови в 11 томах