розмаєний
РОЗМА́ЄНИЙ, а, е, поет. З буйною, пишною рослинністю, квітами.
Кожного літа в цю пору на розмаєних царинах і полонинах видзвонювали радісно коси (Козл., Весн. шум, 1952, 45);
В Катрусине розмріяне життя входила сімнадцята весна. Пливла вона розмаєна, .. соковита (Мельн., Коли кров.., 1960, 99).
Словник української мови (СУМ-11)