різний

різний – усякий

Автори статей та оповідань, писав Борис Антоненко-Давидович, часто надуживають прикметником різний, не спиняючись думкою, чи буде ця лексема доречна в певному контексті: “Він наговорив багато різних слів, але нічого путнього так і не сказав”; “З різними людьми він зустрічався в житті”. У цих фразах ми зосереджуємо увагу на різниці між словами й людьми, але не знаходимо її в дальшому тексті, бо автори оповідали нам про всякі слова й про всяких людей. Прикметник різний передає відмінність: “Ми з тобою – різні люди” (з живих уст); “Мій п’янюга найнявся до одного попа... я до другого найнялась – у різні села” (Ганна Барвінок).

Якщо нема потреби підкреслювати відмінність між тим, про що йдеться, тоді краще користуватися займенником усякий: “Всього було доволі: вовків у лісах, зайців у полі й риби всякої великої і малої в озерах та ставах” (Леонід Глібов); або займенником усілякий: “...обов’язок фольклористів – усілякими способами виявляти таланти” (Максим Рильський).

Значення в інших словниках

1. різний — рі́зний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. різний — Несхожий, неоднаковий, відмінний, інший; (бік барикад) протилежний; (- трави) РІЗНОМАНІТНИЙ, всілякий; (з нст. сл. там) усякий; ріжний.  Словник синонімів Караванського
3. різний — I багатозвучний, багатоголосий, відмінний, всілякий, всякий, неоднаковий, неоднорідний, несхожий, різнобарвий, різнобарвний, різнобіжний, різновеликий, різновидий, різновисокий, різновіковий, різноглибинний, різноголосий, різнодумний, різнозвучний...  Словник синонімів Вусика
4. різний — [р’ізнией] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і  Орфоепічний словник української мови
5. різний — Різний і всякий, усілякий Автори статей і оповідань часто надуживають прикметником різний, не спиняючись думкою, чи буде це слово до речі в певному тексті: «Він наговорив багато різних слів, а нічого путнього так і не сказав»...  «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
6. різний — -а, -е. 1》 Позбавлений схожості, однаковості; несхожий, неоднаковий, відмінний у чому-небудь або в усьому. 2》 Не той самий (у кожному окремому випадку); інший. || Протилежний за поглядами, місцезнаходженням і т. ін. 3》 Всіх видів, різноманітний, всілякий. || зневажл. Усякий, будь-який.  Великий тлумачний словник сучасної мови
7. різний — Ріжний, ріжноманітний, поріжнений, розмаїтий, відмінний, інакший, інший, розбіжний, неподібний, неоднаковий  Словник чужослів Павло Штепа
8. різний — РІ́ЗНИЙ, а, е. 1. Позбавлений схожості, однаковості; несхожий, неоднаковий, відмінний у чому-небудь або в усьому. [Орест:] Дивно мені, Любо, як такі по всьому різні люди, як ви з Олександрою Вікторівною, можуть товаришувати (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
9. різний — говори́ти на рі́зних мо́вах (рі́зними мо́вами). Не розуміти один одного. (Хвора:) Не хтіла б я тебе вразити, сестро, та, бачу, прийдеться розмову залишити, Бо ми говоримо на різних мовах (Леся Українка). з рі́зних (з усі́х) кінці́в, з дієсл. Звідусіль.  Фразеологічний словник української мови
10. різний — НЕСХО́ЖИЙ на кого-що (який не має подібності до когось-, чогось), НЕПОДІ́БНИЙ до кого-чого, на кого-що, НЕПОХО́ЖИЙ розм. рідше, ВІДМІ́ННИЙ від кого-чого, підсил. Проходили дні за днями, несхожі один на одного (М.  Словник синонімів української мови
11. різний — Рі́зний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
12. різний — РІ́ЗНИЙ, а, е. 1. Позбавлений схожості, однаковості; несхожий, неоднаковий, відмінний у чому-небудь або в усьому. [Орест:] Дивно мені, Любо, як такі по всьому різні люди, як ви з Олександрою Вікторівною, можуть товаришувати (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
13. різний — Різний, -а, -е 1) Разный, различный, всякій. У вишневім саду ночувала, різних пташок вислухала. Чуб. 2) Разный, различный, неодинаковый. Мій пянюга найнявся до одного пана.... я до другого хазяїна найнялась — у різні села. Г. Барв. 265.  Словник української мови Грінченка