різний
РІ́ЗНИЙ, а, е.
1. Позбавлений схожості, однаковості; несхожий, неоднаковий, відмінний у чому-небудь або в усьому.
[Орест:] Дивно мені, Любо, як такі по всьому різні люди, як ви з Олександрою Вікторівною, можуть товаришувати (Леся Українка);
Їдкий і приємний запах поєднується з великою кількістю різної сили звуків, мертві малюнки на плівці оживають, і їх фіксує око як знайомі подихи життя (Ю. Яновський);
Атоми різних хімічних елементів мають різну вагу і розміри (з наук.-попул. літ.).
2. Не один і той самий (у кожному окремому випадку); інший.
[Ганна:] Все-таки, я і він, ми діти різних батьків (Леся Українка);
– Ану, давай звідси підемо до базару різними вулицями. Я піду оцим шляхом.., а ти .. оцією стежечкою поза мечеттю (Іван Ле);
// Протилежний за поглядами, місцезнаходженням і т. ін.
З кожним днем робота на винограднику все більше зближує їх, за роботою вони наче забувають про свою приналежність до різних воюючих таборів (О. Гончар);
Батькуватись жінкам дуже зручно: вийдуть одна насупроти другої, стануть на різних берегах і, гарненько поскладавши на грудях руки, починають (Григорій Тютюнник);
Загалом у питаннях естетики Франко і Нечуй-Левицький не стояли по різні боки барикад (з наук. літ.).
3. Усіх видів, різноманітний, усілякий.
Спускаючись з шиї, густо послалися [на корсетці] золоті дукачі і різних кольорів намисто (Панас Мирний);
На вбитих у долівку стовпчиках стоїть вузенький стіл, над образами замість рушників звисають пучки різних трав (М. Стельмах);
Тарас Григорович став збиратися в дальшу путь. Господиня напакувала йому в дорогу цілий клунок різного смачного [їства] (З. Тулуб);
// зневажл. Усякий, будь-який.
Типографія [друкарня] кричить без грошей, різні кредитори лазять, а в касі – копійки (М. Коцюбинський);
– Вчися, Михайлику, та так учися, щоб усі знали, які то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло (М. Стельмах);
// у знач. ім. рі́зне, ного, с. Всілякі, будь-які речі, явища і т. ін.
Одним словом, говорили дядьки про різне (Григорій Тютюнник).
○ З рі́зних (усі́х) кінці́в див. кіне́ць¹;
На (у) всі (рі́зні) кінці́ див. кіне́ць¹.
◇ Говори́ти рі́зними мо́вами (на рі́зних мо́вах) див. говори́ти;
На всі (вся́кі, рі́зні і т. ін.) лади́ див. лад;
(1) Рі́зної ма́сті (д) див. масть¹.
Словник української мови (СУМ-20)