1. Словник української мови у 20 томах

різний

РІ́ЗНИЙ, а, е.

1. Позбавлений схожості, однаковості; несхожий, неоднаковий, відмінний у чому-небудь або в усьому.

[Орест:] Дивно мені, Любо, як такі по всьому різні люди, як ви з Олександрою Вікторівною, можуть товаришувати (Леся Українка);

Їдкий і приємний запах поєднується з великою кількістю різної сили звуків, мертві малюнки на плівці оживають, і їх фіксує око як знайомі подихи життя (Ю. Яновський);

Атоми різних хімічних елементів мають різну вагу і розміри (з наук.-попул. літ.).

2. Не один і той самий (у кожному окремому випадку); інший.

[Ганна:] Все-таки, я і він, ми діти різних батьків (Леся Українка);

– Ану, давай звідси підемо до базару різними вулицями. Я піду оцим шляхом.., а ти .. оцією стежечкою поза мечеттю (Іван Ле);

// Протилежний за поглядами, місцезнаходженням і т. ін.

З кожним днем робота на винограднику все більше зближує їх, за роботою вони наче забувають про свою приналежність до різних воюючих таборів (О. Гончар);

Батькуватись жінкам дуже зручно: вийдуть одна насупроти другої, стануть на різних берегах і, гарненько поскладавши на грудях руки, починають (Григорій Тютюнник);

Загалом у питаннях естетики Франко і Нечуй-Левицький не стояли по різні боки барикад (з наук. літ.).

3. Усіх видів, різноманітний, усілякий.

Спускаючись з шиї, густо послалися [на корсетці] золоті дукачі і різних кольорів намисто (Панас Мирний);

На вбитих у долівку стовпчиках стоїть вузенький стіл, над образами замість рушників звисають пучки різних трав (М. Стельмах);

Тарас Григорович став збиратися в дальшу путь. Господиня напакувала йому в дорогу цілий клунок різного смачного [їства] (З. Тулуб);

// зневажл. Усякий, будь-який.

Типографія [друкарня] кричить без грошей, різні кредитори лазять, а в касі – копійки (М. Коцюбинський);

– Вчися, Михайлику, та так учися, щоб усі знали, які то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло (М. Стельмах);

// у знач. ім. рі́зне, ного, с. Всілякі, будь-які речі, явища і т. ін.

Одним словом, говорили дядьки про різне (Григорій Тютюнник).

○ З рі́зних (усі́х) кінці́в див. кіне́ць¹;

На (у) всі (рі́зні) кінці́ див. кіне́ць¹.

◇ Говори́ти рі́зними мо́вами (на рі́зних мо́вах) див. говори́ти;

На всі (вся́кі, рі́зні і т. ін.) лади́ див. лад;

(1) Рі́зної ма́сті (д) див. масть¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. різний — різний – усякий Автори статей та оповідань, писав Борис Антоненко-Давидович, часто надуживають прикметником різний, не спиняючись думкою, чи буде ця лексема доречна в певному контексті: “Він наговорив багато різних слів... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. різний — рі́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. різний — Несхожий, неоднаковий, відмінний, інший; (бік барикад) протилежний; (- трави) РІЗНОМАНІТНИЙ, всілякий; (з нст. сл. там) усякий; ріжний. Словник синонімів Караванського
  4. різний — I багатозвучний, багатоголосий, відмінний, всілякий, всякий, неоднаковий, неоднорідний, несхожий, різнобарвий, різнобарвний, різнобіжний, різновеликий, різновидий, різновисокий, різновіковий, різноглибинний, різноголосий, різнодумний, різнозвучний... Словник синонімів Вусика
  5. різний — [р’ізнией] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  6. різний — Різний і всякий, усілякий Автори статей і оповідань часто надуживають прикметником різний, не спиняючись думкою, чи буде це слово до речі в певному тексті: «Він наговорив багато різних слів, а нічого путнього так і не сказав»... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  7. різний — -а, -е. 1》 Позбавлений схожості, однаковості; несхожий, неоднаковий, відмінний у чому-небудь або в усьому. 2》 Не той самий (у кожному окремому випадку); інший. || Протилежний за поглядами, місцезнаходженням і т. ін. 3》 Всіх видів, різноманітний, всілякий. || зневажл. Усякий, будь-який. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. різний — Ріжний, ріжноманітний, поріжнений, розмаїтий, відмінний, інакший, інший, розбіжний, неподібний, неоднаковий Словник чужослів Павло Штепа
  9. різний — говори́ти на рі́зних мо́вах (рі́зними мо́вами). Не розуміти один одного. (Хвора:) Не хтіла б я тебе вразити, сестро, та, бачу, прийдеться розмову залишити, Бо ми говоримо на різних мовах (Леся Українка). з рі́зних (з усі́х) кінці́в, з дієсл. Звідусіль. Фразеологічний словник української мови
  10. різний — НЕСХО́ЖИЙ на кого-що (який не має подібності до когось-, чогось), НЕПОДІ́БНИЙ до кого-чого, на кого-що, НЕПОХО́ЖИЙ розм. рідше, ВІДМІ́ННИЙ від кого-чого, підсил. Проходили дні за днями, несхожі один на одного (М. Словник синонімів української мови
  11. різний — Рі́зний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. різний — РІ́ЗНИЙ, а, е. 1. Позбавлений схожості, однаковості; несхожий, неоднаковий, відмінний у чому-небудь або в усьому. [Орест:] Дивно мені, Любо, як такі по всьому різні люди, як ви з Олександрою Вікторівною, можуть товаришувати (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  13. різний — Різний, -а, -е 1) Разный, различный, всякій. У вишневім саду ночувала, різних пташок вислухала. Чуб. 2) Разный, различный, неодинаковый. Мій пянюга найнявся до одного пана.... я до другого хазяїна найнялась — у різні села. Г. Барв. 265. Словник української мови Грінченка