різний
РІ́ЗНИЙ, а, е.
1. Позбавлений схожості, однаковості; несхожий, неоднаковий, відмінний у чому-небудь або в усьому.
[Орест:] Дивно мені, Любо, як такі по всьому різні люди, як ви з Олександрою Вікторівною, можуть товаришувати (Л. Укр., II, 1951, 38);
Усі однакові сини єдиної Вітчизни, немов одна сім’я вони, хоч мови в них і різні (Забіла, Одна сім’я, 1950, 6);
Їдкий і приємний запах поєднується з великою кількістю різної сили звуків, мертві малюнки на плівці оживають, і їх фіксує око як знайомі подихи життя (Ю. Янов., II, 1958, 98);
А томи різних хімічних елементів мають різну вагу і розміри (Наука.., 10, 1956, 9).
2. Не один і той самий (у кожному окремому випадку); інший.
[Ганна:] Все-таки, я і він, ми діти різних батьків (Л. Укр., III, 1952, 719);
— Ану, давай звідси підемо до базару різними вулицями. Я піду оцим шляхом.., а ти.. оцією стежечкою поза мечеттю (Ле, Міжгір’я, 1953, 72);
// Протилежний за поглядами, місцезнаходженням і т. ін.
З кожним днем робота на винограднику все більше зближує їх, за роботою вони наче забувають про свою приналежність до різних воюючих таборів (Гончар, II, 1959, 61);
Батькуватись жінкам дуже зручно: вийдуть одна насупроти другої, стануть на різних берегах і, гарненько поскладавши на грудях руки, починають (Тют., Вир, 1964, 5);
Загалом у питаннях естетики Франко і Нечуй-Левицький не стояли по різні боки барикад (Рад. літ-во, 2, 1967, 46).
◊ Говори́ти рі́зними мо́вами (на рі́зних мо́вах) див. мо́ва;
З рі́зних кінці́в див. кіне́ць¹;
На рі́зні лади́ див. лад;
На (у) рі́зні кінці́ див. кіне́ць¹;
Рі́зних масте́й; Рі́зної ма́сті див. масть¹.
3. Всіх видів, різноманітний, всілякий.
Спускаючись з шиї, густо послалися [на корсетці] золоті дукачі і різних кольорів намисто (Мирний, III, 1954, 286);
На вбитих у долівку стовпчиках стоїть вузенький стіл, над образами замість рушників звисають пучки різних трав (Стельмах, II, 1962, 275);
Тарас Григорович став збиратися в дальшу путь. Господиня напакувала йому в дорогу цілий клунок різного смачного [їства] (Тулуб, В степу.., 1964, 90);
// зневажл. Усякий, будь-який.
Типографія [друкарня] кричить без грошей, різні кредитори лазять, а в касі — копійки (Коцюб., III, 1956, 161);
— Вчися, Михайлику, та так учися, щоб усі знали, які то мужицькі діти. Хай не кажуть ні пани, ні підпанки, ні різна погань, що ми тільки бидло (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 211);
// у знач. ім. рі́зне, ного, с. Всілякі, будь-які речі, явища і т. ін.
Одним словом, говорили дядьки про різне (Тют., Вир, 1964, 154).
Рі́зного ро́ду див. рід.
Значення в інших словниках
- різний — різний – усякий Автори статей та оповідань, писав Борис Антоненко-Давидович, часто надуживають прикметником різний, не спиняючись думкою, чи буде ця лексема доречна в певному контексті: “Він наговорив багато різних слів... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- різний — рі́зний прикметник Орфографічний словник української мови
- різний — Несхожий, неоднаковий, відмінний, інший; (бік барикад) протилежний; (- трави) РІЗНОМАНІТНИЙ, всілякий; (з нст. сл. там) усякий; ріжний. Словник синонімів Караванського
- різний — I багатозвучний, багатоголосий, відмінний, всілякий, всякий, неоднаковий, неоднорідний, несхожий, різнобарвий, різнобарвний, різнобіжний, різновеликий, різновидий, різновисокий, різновіковий, різноглибинний, різноголосий, різнодумний, різнозвучний... Словник синонімів Вусика
- різний — [р’ізнией] м. (на) -зному/-з(‘)н'ім, мн. -з(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- різний — Різний і всякий, усілякий Автори статей і оповідань часто надуживають прикметником різний, не спиняючись думкою, чи буде це слово до речі в певному тексті: «Він наговорив багато різних слів, а нічого путнього так і не сказав»... «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
- різний — -а, -е. 1》 Позбавлений схожості, однаковості; несхожий, неоднаковий, відмінний у чому-небудь або в усьому. 2》 Не той самий (у кожному окремому випадку); інший. || Протилежний за поглядами, місцезнаходженням і т. ін. 3》 Всіх видів, різноманітний, всілякий. || зневажл. Усякий, будь-який. Великий тлумачний словник сучасної мови
- різний — Ріжний, ріжноманітний, поріжнений, розмаїтий, відмінний, інакший, інший, розбіжний, неподібний, неоднаковий Словник чужослів Павло Штепа
- різний — РІ́ЗНИЙ, а, е. 1. Позбавлений схожості, однаковості; несхожий, неоднаковий, відмінний у чому-небудь або в усьому. [Орест:] Дивно мені, Любо, як такі по всьому різні люди, як ви з Олександрою Вікторівною, можуть товаришувати (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
- різний — говори́ти на рі́зних мо́вах (рі́зними мо́вами). Не розуміти один одного. (Хвора:) Не хтіла б я тебе вразити, сестро, та, бачу, прийдеться розмову залишити, Бо ми говоримо на різних мовах (Леся Українка). з рі́зних (з усі́х) кінці́в, з дієсл. Звідусіль. Фразеологічний словник української мови
- різний — НЕСХО́ЖИЙ на кого-що (який не має подібності до когось-, чогось), НЕПОДІ́БНИЙ до кого-чого, на кого-що, НЕПОХО́ЖИЙ розм. рідше, ВІДМІ́ННИЙ від кого-чого, підсил. Проходили дні за днями, несхожі один на одного (М. Словник синонімів української мови
- різний — Рі́зний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- різний — Різний, -а, -е 1) Разный, различный, всякій. У вишневім саду ночувала, різних пташок вислухала. Чуб. 2) Разный, различный, неодинаковый. Мій пянюга найнявся до одного пана.... я до другого хазяїна найнялась — у різні села. Г. Барв. 265. Словник української мови Грінченка