Ш

(ша). Як назва літери вживається в с. р.: велике ш; як назва звука вживається в ч. р.: довгий ш, приголосний ш.

Значення в інших словниках

1. ш — Ш, невідм., с. Двадцять дев'ята літера “Ш” українського алфавіту на позначення приголосного звука “ш” (вимовляється “ша”).  Словник української мови у 20 томах
2. ш — невідм., с. Двадцять дев'ята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "ш" (вимовляється "ша").  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ш — Ш, невідм., сер. Двадцять восьма літера українського алфавіту на позначення приголосного звука «ш» (вимовляється «ша»).  Словник української мови в 11 томах