абощо

АБОЩО – АБО ЩО

Абощо, част. Вживається при переліку предметів, явищ і т. ін. замість останнього з них, який не визначається; чи що. – А тепер пусти мене на своє місце, а сам сядь на лаву, абощо (Панас Мирний); – Давайте, хлопці, заспіваємо, абощо (С.Васильченко); Хоч би вже буря, вир, абощо. – Цієї тиші не знести! (Є.Маланюк).

Або що, спол. із займ. – Ти чув, що сталося?– спитав він по хвилині, входячи з Бенедєм до хати. – "Ні, або що такого?" (І.Франко); – Цить! – "Або що?" – Не чуєш? Щось озивається з-під землі (Б.Лепкий); – Дядьку Марку, ви курите? – перебив його думки Хведір. – "Ні, або що?" (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. абощо — або́що сполучник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. абощо — Чи що, чи там що, чи то ще що <н. купити козу, абощо>.  Словник синонімів Караванського
3. абощо — невідм. Уживається в разі переліку предметів (явищ і т. ін.) замість останнього з них, що не визначається; чи що, чи що інше, чи щось подібне.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. абощо — АБО́ЩО, невідм. Уживається при переліку предметів (явищ, дій і т. ін.) замість останнього з них, який не визначається; чи що, чи що інше, чи щось подібне.  Словник української мови у 20 томах
5. абощо — Або́що, але або що́? (займ.). Ходи́ вже, або́що (Сл. Грінч.). Був би я десь за пи́саря, або́що (Кримськ.). „Не йди до ко́рчми!“ -Або що́? От і піду (Сл. Гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. абощо — АБО́ЩО, невідм. Уживається при переліку предметів (явищ і т. ін.) замість останнього з них, який не визначається; чи що, чи що інше, чи щось подібне.  Словник української мови в 11 томах