абощо
АБО́ЩО, невідм.
Уживається при переліку предметів (явищ, дій і т. ін.) замість останнього з них, який не визначається; чи що, чи що інше, чи щось подібне.
Пораюсь там коло печі абощо (Марко Вовчок);
Їй прийшло до голови, що вона може не знайти Остапа, бо нічим не значила своєї дороги. Треба було ламати комиш абощо (М. Коцюбинський);
– Е-ех! – позіхнув хтось у гурті, аж луна пішла кругом, – поборотися б з ким оце абощо... (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)