Літературне слововживання

адиге

АДИГЕ – АДИГЕЙЦІ – АДИГИ

Адиге, невідм., ч. і мн. Самоназва адигейців.

Адигейці, -ів, мн. Народ, основне населення Адигеї. Пох.: адигейка, адигейський.

Адиги, -ів, мн. Загальна назва споріднених за походженням середньовічних племен Північного Кавказу (кабардинців, адигейців, черкесів).

Словник-довідник з українського літературного слововживання

Значення в інших словниках

  1. адиге — адиге́ іменник чоловічого або жіночого роду, істота представник або представниця народності  Орфографічний словник української мови