Орфографічний словник української мови

адиге

адиге́

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

представник або представниця народності

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. адиге — АДИГЕ – АДИГЕЙЦІ – АДИГИ Адиге, невідм., ч. і мн. Самоназва адигейців. Адигейці, -ів, мн. Народ, основне населення Адигеї. Пох.: адигейка, адигейський. Адиги, -ів, мн. Загальна назва споріднених за походженням середньовічних племен Північного Кавказу (кабардинців, адигейців, черкесів).  Літературне слововживання