аріозо

1. ім., невідм., с. Невелика лірична арія вільної побудови, яка звичайно поєднується з речитативом: аріозо Вертера, майстерно виконане аріозо. 2. присл. Співуче (про характер виконання музичного або вокального твору).

Значення в інших словниках

1. аріозо — аріо́зо іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. аріозо — (іт. arioso — наче арія) — 1. Різновид арії — невеликий сольний вокальний номер наспівно-декламаційного характеру. Від арії відрізняється меншим розміром і драматичною насиченістю.  Словник-довідник музичних термінів
3. аріозо — невідм., с., муз. 1》 Невелика арія, що має наспівно-декламаційний характер. 2》 Концертна п'єса для співака-соліста в стилі оперної арії. 3》 Наспівна інструментальна п'єса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. аріозо — АРІО́ЗО, невідм., с., муз. Невелика арія, що має наспівно-речитативний характер. Для розкриття образів героїв опери “Різдвяна ніч” М. Лисенко користується переважно формою вільно побудованого аріозо (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. аріозо — аріо́зо (італ arioso) 1. Жанр вокальної музики, проміжний між арією і речитативом. 2. Наспівне виконання.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. аріозо — АРІО́ЗО, невідм., с., муз. Невелика арія, що має наспівно-речитативний характер. Для розкриття образів героїв опери ["Різдвяна ніч"] Лисенко користується переважно формою вільно побудованого аріозо (Укр. клас. опера, 1957, 180).  Словник української мови в 11 томах